Людина народжується й отримує в спадщину найдорожче, що

         в неї є – Батьківщину. ЇЇ не обирають, вона, як і мати – твоя доля.

                   Як приємно було дивитися на учнів 8-А класу, які в яскравих українських костюмах із державними і народними символами в руках, білим духмяним короваєм на вишитому рушнику входили до святково прибраної зали. Яким вогником і гордістю палали їхні очі, коли вони розповідали вірші про свою Батьківщину, співали пісні та підтанцьовували, ставили сценки. Полонили глядачів і спів бандури у руках Сидорчук Іванки, і  чарівна мелодія флейти, яка ожила під час гри на ній  Кубаєм Олегом, і  виразні, кумедні  розповіді  про  традиції, звичаї нашого народу, та гордість дітей за те, що вони народилися українцями.

                         Такі свята в школі вже давно стали традиційними і сьогодніше яскраве тому підтвердження, бо ми – українці, мова наша – калинова, вивчаємо, знаємо, поважаємо і будемо продовжувати традиції нашого  народу.