Володимирецька ЗОШ І-ІІІ ст. №1

Меню сайту
Годинник
Міні - чат
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Життя сайту

Ласкаві слова – що весняний дощ

(Твір, написаний на обласному конкурсі імені Петра Яцика)

    Слова – дар української мови, дар, яким наділив нас Бог, і за допомогою якого наш край став славетним у всіх куточках світу. Але чи ж приємні насправді ласкаві слова?

    Так, безперечно так. Ласкаве слово як весняний дощ. Воно приносить людині радість, «розморожує» її серце від тяжкої і морозної зими, робить її ласкавою, милосердною до навколишнього світу. А як тонко передав красу українського слова, його трепетність вічний поет – Тарас Григорович Шевченко:

Ну що б, здавалося, слова…

Слова та голос – більш нічого…

А серце б’ється – ожива,

Як їх почує!..

     Поет розкрив таїнство слова, показав стан людини, коли вона чує ласкаве, щире, а, головне, тепле слово.

   Тому прошу весь світ: «Не будьте жадібні на ці чарівні слова, адже вони – це другий хліб, вони – це цілюща вода, вони – це ліки для вашого серця і душі!»

    А своє висловлювання я хочу закінчити глибокими, переконливими словами  Івана Франка:  

Слова –полова,

Але огонь в одежі слова –

Безсмертна, чудотворна фея,

Правдива іскра Прометея.

Автор: Друзь Валерія

Війна іде, минає  рік за роком…

Життя – воно неоціненне.

Десь там далеко обстріли ідуть

І гинуть мирні люди.

Вони не винні, що війна

Така страшна,

Що кличе всіх у бій жорстокий.

Та знаю я, що український воїн

Упевнено стоїть на варті.

В душі у нього лиш одна надія:

Вже зовсім скоро мирний час прийде,

Не буде більш жорстокості, смертей,

Війна піде у небуття…

Автор: Бедик Софія

Добрий вечір, незнайомцю мій, солдате,

Чи спокійні ночі на війні?

Чи вдається вам хоч трішечки поспати?

Чи палає світ весь у вогні?

 

Тут у нас, на заході Вкраїни,

Прокидається після зими земля…

Обіцяй мені, що не загинеш,

Бо ж тебе чекає вся рідня.

 

Може, тато, чи старенька мати,

Чи дружина й донечка твоя…

Повертайся із війни, солдате,

Бо тебе чекає Україна вся!

Автор: Кубай Роман

٭٭٭٭٭ 

Навіщо

Так глибоко раниш ?..

Навічно

Він засне в бою.

Не треба…

Я прошу у неба,

І  життя за мир я віддаю…

А ти життя його калічиш.

Мовчи…

Обіцянки твої пусті.

То ти не маєш гордості та честі.

А я…

Поплачу тихо на могилі

І розкажу,

Як він героєм став,

Та покажу того,

Хто у труну поклав.


٭٭٭٭٭

Мої батьки…

Моя найнеймовірніша родина!

Дякую за те, що я така.

Можливо, неслухняна я була дитина,

Дуже вже буваю говірка.

 

Можливо, я сказала щось не те,

Чи, може, я зробила щось не так,

Вибачте мені, прошу, за все,

Не хотіла, щоб вийшло все отак.

 

І брат мій…

Дуже вже люблю його!

Такого, як він,

Немає в жодного!

 

Звичайно ж, маму я люблю,

Вона у мене найчарівніша у світі!

За життя їй красно дякую,

Ми з братом – її кохані діти.

 

А тато у мене най-найкращий,

Такого ви не знайдете ніде!

Руки в нього золоті, він роботящий,

Як вийде, всі знають, хто іде.

 

Дякую я ще раз Вам, родино,

За те, що Ви є, і за те, що я,

І за те, що в гіркую годину

Ви нагадуєте, що в мене є сім’я!

Автор: Хутка Тетяна

Поліський край

У лісі  барвінок квітне,

У гаю соловейко наш співа.

І краса природи  не зблідне,

Бо все це огортає неба синява.

Цвітуть ромашки і червоні маки,

Росте у лісі й  сон-трава.

Не хочу краю іншого я знати -

Запала в душу рідна сторона.

Тут птахи зранку і до ночі будуть нам співати,

А потім знову з ночі до рання.

І хочеться днями по лісах гуляти,

Розводячи долонями гілля.

У лісах завжди спокійно й тихо,

Стежки огортає шовкова трава,

А в рідній хаті не зачепить лихо,

Бо тут панує сила лиш добра.

Автор: Мамчич Катерина

***

Сніжок летить і стелиться,

На вулиці хурделиця,

На вікнах візерунки,

Мальовані малюнки.

В будинку тепла грубка,

На дворі біла шубка.

Сніжок усе кружляє

І землю огортає.

Дорога білосніжна,

Сніжинка ніжна-ніжна,

І стріхи в біле вкриті,

Неначе з шовку зшиті.

Усе таке чудове,

І хоч не кольорове,

А тільки біле-біле

Красиве й миле-миле!

Автор: Хондока Валентина

٭٭٭٭٭

Перший раз - у перший клас!

Вже й для мене настав цей час.

Вже не маленька я дитина:

У школі вчитися

Прийшла й моя година.

Старатись буду дуже сильно,

І вчитимуся тільки «на відмінно».

Ось портфелик я складаю,

Що покласти – чудово знаю:

Книгу, зошит, олівець.

Мама каже: «Молодець!

І щоденник ти візьми,

Оцінки ж ставити куди?»

На уроки я прямую,

І, звичайно, не сумую,

Бо навчатись треба всім.

Без знань ти не збудуєш дім,

Без знань не будеш мандрувати,

Й не будеш вміло працювати,

Не вмітимеш і книги прочитати,

Твір не зумієш написати.

То ж усе я буду вчити,

Щоб уміти все робити!


٭٭٭٭٭

Літні канікули

Останній дзвоник пролунав,

Веселі ігри нагадав.

Біжімо, друзі, у зелений гай,

Пограємо в «Наздоганяй!».

 

Ходімо ж, друзі, у садок

Та поїмо смачних грушок.

Ходімо, друзі, ми на річку

Та покупаємось в водичці.

 

Провідаю я ще бабусю,

Мою старенькую Марусю.

Давненько я не бачила село,

Давненько вже мене там не було…

 

Ось і канікули кінчаються,

І вже уроки починаються.

Вже Перший дзвоник пролунав,

Усі знання нам нагадав.

 

Наступного літа чекатимемо

І знову усі весело гратимемо!

Ви нагадуєте,що в мене є сім’я!

Автор: Петрина Катерина

  ٭٭٭٭٭            

Душа рветься у бій,

Бо вражий черевик

Топче землю рідну,

І солдатський стрій

Бореться до загину

За спокій, за Україну,

За мирне небо,

За рідних і близьких.

Матері чекають синів з війни,

Надіються зустрітися вони.

Тьма незгасна і болюча

Забирає в матері дитя

І тягне у свій світ,

До темряви, до смерті,

Обриваючи життя ні в чім

Невинного солдата.


٭٭٭٭٭ 

Прийшла темна нічка у село

І їй стало весело.

Тихо діток присипала

Та тихесенько співала:

- Ой люлі, ой люля,

Буде спати дитиночка моя,

Буде спати, виростати

Батьків своїх звеселяти.

 

Автор: Бабчанік Катерина

  

٭٭٭٭٭

Птахи летять

Весну стрічати.

Чого летять?

Домівку мати

Та Україні спів дарувати.

Неба синього блакить

Променем сонця

Дорогу освітить.

Це їхня рідна сторона,

Чекає їх давно вона!

- Тьох-тьох-тьох!

- Цвірінь-цвірінь!-

Дзвеніли голосочки вдалечінь.

Це їх улюблена земля,

Де весна-красна розцвіла.

До України линуть,

І до садів, і до лісів,

А хвилі рік все плинуть,

Дорогу вказуючи для птахів.

Птахи летять на Україну

Рідний край вітати,

Туди, де світ вони зустріли,

І де навчилися літати.

Туди, де калини цвіт цвіте,

Туди, де ріка Дніпро тече,

Де верби у воді стоять

І свої віти розкидають,

Де трави уночі шумлять,

Де ліси світанок зустрічають.


٭٭٭٭٭

Україна

Немає кращої країни,

Де ти родився і живеш,

Люблю свою я Україну,

Де солов’їний спів луна без меж!

Тут усе мені знайоме й рідне:

Блакитне небо, сонце світле,

Золотисте поле, мов безмежне море.

Тут калина, тут верба

Віти в воду опуска.

Тут усе таке красиве,

Найрідніше, серцю миле!

Автор: Кужіль Ольга

Зима

Забарилася зима,

снігу зовсім ще нема.

Ось такий у нас прогноз.

Не спішить і Дід Мороз.

 

Вишенька

Червоненька, гарненька

вишенька маленька.

Постукала в віконце,

Виглянуло сонце.

 

Літо

Волошкове літечко

Загляда в віконце.

Як моя матуся,

Сміється сонце.

Автор: Чайка Ангеліна

Вчителька

Вчителька рідненька

Дуже дорогенька.

Ми її полюбимо,

Мило приголубимо.

Квіти подаруємо,

Щиро поцілуємо.

 

Загадка

Любі милі діточки

І прекрасні квіточки.

Так цвіти, малинко,

Й милая, калинко.

Ось прийшла до нас пора

Сама мила й дорога.

Автор: Друзь Валерія

Калина

Ось калина у сніжку,

Мов дівчина в кожушку.

Грона, наче намистинки,

Позолочені сніжинки.

А на гілочках тоненьких

Сидять снігурі товстенькі.

Автор: Кругліцька Владислава

           ***

Кожен віршик має риму,

Як мама дитину.

Мама схожа на сердечко.

Тато схожий на кружечка.

А бабуся на квадратик.

А хмаринка – це вже братик.

Автор: Муравинець Анастасія

٭٭٭٭٭

Він у лісі блукає,

Одяг сірий має,

Вечорами тихенько бродить,

Кого зможе, того схопить.

٭٭٭٭٭

Швиденько зранку туди йдем,

Книги й зошити берем .

Оцінки нас хороші чекають,

Ледарювати часу ми не маєм,

Адже знання нові здобуваєм!

Автор: Мазан Дарина

٭٭٭٭٭

Мамі в день прекрасний

Мамі в день народження

Принесу я радість,

Принесу тепло.

Хай в щасливий день

Усмішка літає,

Хай загляне в серце,

Принесе їй радість.

Я з любов’ю подарую

Мамі все найкраще,

Хай вона всміхається,

Обніме мене,

І промовить з радістю:

-Я люблю тебе!

٭٭٭٭٭ 

Наймиліша, найрідніша

Люба матінка моя!

Найщиріша, найласкавіша,

Вірна мамо ви моя!

 

Ви мене зігрієте,

Коли холод, заметіль,

І зігріє мене серце рідне

У тривожну мить.

Автор: Ковлева Аліна

***

Новий рік прийшов з добром,

З щастям і любов’ю

Обдарує хай теплом

І міцним здоров’ям.

Автор: Ковальчук Злата

***

Перші квіти зацвіли

В нашому садочку.

Це до нас прийшла весна

В гарному віночку.

Автор: Дацький Максим

***

Батьківщина - моя рідна земля,

Нічого дорожчого за неї нема.

Батьківщина, як мама, плекає,

Завжди нас з дороги додому чекає.

Автор: Каменчук Каріна

В очікуванні

До ПЕРШОГО ВЕРЕСНЯ залишилось

.

.

Календар

«  Червень 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930

Пошук

Друзі сайту






Погода

Погода в Україні

Національна дитяча лінія

Місце знаходження

Наверх
Автор сайту: Муравинець Вадим Сергійович © 2018
Безкоштовний хостинг uCoz