Володимирецька ЗОШ І-ІІІ ст. №1

Меню сайту
Годинник
Міні - чат
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Життя сайту

ОРГАНІЗАЦІЇ ТА УСТАНОВИ ДО ЯКИХ СЛІД ЗВЕРНУТИСЯ У ВИПАДКУ ДОМАШНЬОГО НАСИЛЬСТВА

  • До територіального органу поліції або за телефоном 102.
  • До центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.
  • До управління сім’ї та молоді районної, міської чи обласної держадміністрації.
  • До громадських організацій, які надають допомогу постраждалим від насильства.
  • До психолога, соціального педагога, класного керівника тощо.
  • До близької людини.
  • На телефони «Гарячих ліній».

Безкоштовні телефонні «Гарячі лінії»

Національна дитяча «гаряча лінія» Центру «Ла Страда - Україна»:

0-800-500-333 (для дзвінків з мобільного)

Дзвінки на лінію – безкоштовні як зі стаціонарних телефонів на всій території України, так і з мобільних усіх операторів.

Консультують компетентні у дитячих питаннях психологи, юристи та соціальні працівники.

Національна «гаряча лінія» з протидії домашньому насильству (консультації юриста, психолога, соціального педагога):

116-123 (цілодобово та безкоштовно з мобільних телефонів),

0-800-500-225 та 116-111

Можна отримати інформацію про організації та установи, до яких слід звернутися у конкретній ситуації, про перелік документів, які необхідно підготувати для звернення, поради щодо правильного їх складання, підтримку психолога анонімно у телефонному режимі, консультації та рекомендації юристів щодо конкретної ситуації.

Омбудсмен з прав дитини в Україні Микола Миколайович Кулеба

(044) 255-64-50

Єдиний телефонний номер системи надання безоплатної правової допомоги:

Зателефонувавши за номером 0 800213 103 (безкоштовно), можна отримати такі послуги:

  • інформацію про гарячі телефонні лінії з питань надання соціальних послуг та захисту прав людини, та установи, які опікуються відповідними питаннями;
  • безоплатну правову допомогу дітям, які перебувають у складних життєвих обставинах;
  • правові консультації;
  • зв’язатися з усіма центрами з надання безоплатної вторинної правової допомоги; отримати інформацію про їх місцезнаходження, контактні номери телефонів, інші засоби зв’язку.

Служби підтримки постраждалих осіб:

  1. центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді;
  2. притулки для дітей;
  3. центри соціально-психологічної реабілітації дітей;
  4. соціально-реабілітаційні центри (дитячі містечка);
  5. центри соціально-психологічної допомоги;
  6. територіальні центри соціального обслуговування (надання соціальних послуг);
  7. інші заклади, установи та організації, які надають соціальні послуги постраждалим особам.

Пам'ятка про булінг


Десять кроків, щоб стати кращими батьками!

  1. Любов є найважливішою потребою усіх дітей і однією з основних передумов позитивної поведінки дитини. Батьківська любов допомагає дитині формувати впевненість у собі, викликає почуття власної гідності.
  2. Прислуховуйтесь до того, що говорить Ваша дитина. Цікавтеся тим, що вона робить і відчуває.
  3. Всі взаємостосунки, в тому числі і ті, що будуються на любові й довірі, потребують певних обмежень. Пам’ятайте, що порушення дітьми будь-яких обмежень є для них природним процесом пізнання, і не варто це розцінювати як прояв неслухняності.
  4. Сміх допомагає розрядити напружену ситуацію.. Часом батьки бувають занадто серйозними. Це заважає їм сповна відчути радість батьківства. Вмійте побачити веселі моменти при кожній нагоді.
  5. Намагайтесь побачити світ очима Вашої дитини і зрозуміти її почуття.
  6. Хваліть і заохочуйте дитину.
  7. Поважайте свою дитину так, як поважали б, дорослого. Дозвольте дитині приймати участь у прийнятті рішень, особливо тих, що стосуються її. Прислуховуйтеся до думки дитини. Вибачайтеся, якщо вчинили не правильно по відношенню до дитини.
  8. Плануйте розпорядок дня дитини. Діти почуватимуться більш безпечно, якщо дотримуватимуться розпорядку дня.
  9. У кожній сім´ї є свої правила. Будьте послідовними у їх дотриманні, намайтеся виявляти певну гнучкість у дотриманні цих правил дітьми.
  10. Не забувайте про власні потреби! Коли батьківство починає надто нагадувати важку працю, і ви відчуваєте, що Вам бракує терпіння, приділіть трохи часу лише собі. Робіть те, що приносить Вам задоволення. Якщо Ви розумієте, що втрачаєте контроль над собою і можете накричати на дитину, образити, принизити чи вдарити її, залиште дитину на кілька хвилин, порахуйте до десяти і заспокойтеся.


РЕКОМЕНДАЦІЇ БАТЬКАМ П’ЯТИКЛАСНИКІВ.

1.Виявляйте зацікавленість шкільними справами своєї дитини.

2.Обговорюйте складні ситуації, конфлікти, що виникають у школі, намагайтеся їх спільно вирішити.

3.Допомагайте у знайомстві з новими вчителями (вивченні їхніх імен, з’ясуванні рис характеру). Ніколи не говоріть погано про вчителя та школу в присутності дитини.

4.Заохочуйте звертатися по допомогу до вчителя, коли щось незрозуміло.

5.Заохочуйте підлітка брати участь у корисних справах, гуртках тощо. Спрямовуйте енергію у правильне річище, бо вона може вилитися на непотрібні справи.

6.Демонструйте свою віру в успіх дитини.

7.Створюйте ситуації успіху.

8.Акцентуйте увагу дитини на її перемогах.

9.Вказуючи на помилки, означуйте шлях до їхнього виправлення.

10.Порівнюйте досягнення дитини лише з її власними (попередніми) роботами, а не з роботами однокласників чи друзів.

11.Розвивайте цікавість, інтелектуальні бажання, ініціативу і самостійність дитини у навчанні та всіх її справах.

12.Частіше спілкуйтеся з кожною дитиною, а не помічайте її лише тоді, коли вона зробить щось погане. Не провокуйте дитину на погані вчинки лише задля завоювання вашої уваги.

13.Розрізняйте особистість і поведінку. Вчинок потребує санкції, а особистість – підтримки.

14.Любіть свою дитину і показуйте їй свою любов.



Поради батькам першокласників

1.Щоденно цікавтеся успіхами дитини в школі. Радійте успіхам дитини, допомагайте їй.
2.Підтримуйте інтерес до навчання.
3.Привчайте учня до охайності, дбайливого ставлення до власного та шкільного майна, навчальних посібників.
4.Спілкуйтесь з дитиною, розвивайте її мову.
5.Цікавтесь справами і проблемами дитини. Намагайтесь вислухати дитину до кінця.
6.Допоможіть дитині відчути себе рівноправним членом сімї. Вирішуйте всі справи разом з нею. Нехай вона має свої обовязки.
7.Привчайте дітей до самообслуговування і формуйте трудові навички, любов до праці.
8.Піклуйтесь про здоров’я вашої дитини. У вільний від занять час надавайте перевагу прогулянкам на свіжому повітрі.
9.Не допускайте конфліктних ситуацій в присутності  дитини.
10.Привчайте дитину до зібраності, організованості, відповідальності.
11.Сприяйте тому, щоб ваша дитина була рівноправним членом шкільного колективу – брала активну участь в житті класу, заходах, які проводитимуться.
12.Пам’ятайте, що добитися бажаних результатів у вихованні і навчанні дітей можна лише спільно з учителем.

Учитель – ваш перший порадник і друг, радьтеся з ним!



10 заповідей для батьків

1.Не чекайте, що ваша дитина буде такою, як ви, чи такою, як ви бажаєте. Допоможіть їй стати не вами, а собою.

2.Не вимагайте від дитини плати за все, що ви для неї зробили. Ви дали їй життя, як вона може віддячити вам?

3.Не давайте вихід своїм образам на дитину, щоб у старості «не їсти гіркий хліб». Бо що посієш, те й пожнеш.

4.Не ставтеся до її проблем зверхньо. Життя дано кожному по можливостях, і, будьте впевнені, дитині воно не легше, ніж вам, а можливо, і гірше, оскільки в неї немає досвіду.

5.Не принижуйте дитину.

6.Не забувайте, що найважливіші зустрічі людини – це її зустрічі з дітьми. Звертайте більше уваги на них – ми ніколи не можемо знати, кого ми зустрічаємо в дитині.

7.Не терзайте себе, якщо не можете зробити щось для своєї дитини. Картайте, якщо можете – але не робите. Памятайте: для дитини зроблено недостатньо, якщо не зроблено всього.

8.Умійте любити чужу дитину. Ніколи не робіть чужій того, що не хотіли б, щоб робили вашій дитині.

9.Дитина – це не тиран, який заволодіває всім вашим життям, не тільки плід плоті і крові. Це та дорогоцінна чаша, яку Життя дало вам на зберігання й  розвиток у ньому творчого вогню. Це любов матері й  батька, у яких ростиме «душа, дана на зберігання».

10.Любіть свою дитину будь-якою – неталановитою, невдахою, дорослою. Спілкуючись із нею – радійте, бо дитина – це свято, яке поки що з вами.



Підтримка батьків у період

підготовки одинадцятикласників до ЗНО

1.Контролюйте, скільки спить ваш син чи донька. Регулярне недосипання небезпечне для психіки, послаблює імунітет і загострює хронічні захворювання дітей.

2.В екзаменаційний період дуже важливе харчування випускників. Підліткам слід давати продукти, які містять вітамін Е. Він підвищує імунітет і стійкість до стресу. У натуральному вигляді є в картоплі, сої, кукурудзі, моркві, ожині, у волоських горіхах.

3.Споживання на добу до 8 склянок рідини позитивно впливає на організм, зокрема, покращується робота нирок, вони краще протидіють урологічним інфекціям. При цьому корисно пити звичайну воду, натуральні соки. Вживання кави не підвищує працездатності, підсилює стрес, викликає сильну сечогінну дію, що призводить до зневоднення організму і підвищеної роздратованості.

4.Частіше спілкуйтеся зі своїми дітьми, переймайтеся їхніми проблемами, допомагайте розв'язувати їх. Займіть позицію «друга» для своїх синів і дочок.



РЕКОМЕНДАЦІЇ БАТЬКАМ

ГІПЕРАКТИВНОЇ ДИТИНИ

1.Не варто сподіватись, що бурхлива фізична активність вивільнить енергію дитини. Навпаки, коли вона перевтомлена, вона стає надміру збудженою і ще менш керованою.

2.Намагайтеся зайняти дитину тим, що її цікавить. Поки вона захоплена улюбленими справами, ризик, що в неї виникнуть небажані імпульси – мінімальний.

3.Проявляйте достатньо твердості і послідовності у вихованні.

4.Пам’ятайте, що надмірна балакучість, рухливість і недисциплінованість не є спеціальними.

5.Контролюйте поведінку дитини, не нав’язуючи їй жорстких правил.

6.Не давайте дитині категоричних вказівок, уникайте слів «ні» і «не можна».

7.Уникайте, з однієї сторони, надмірної м’якості, а з іншої – завищених вимог до дитини.

8.Не наполягайте на тому, щоб дитина обов’язково вибачилася за проступок.

9.Приділяйте дитині достатньо уваги.

10.Не допускайте сварок в присутності дитини.

11.Встановіть твердий розпорядок дня для дитини і всіх членів сім’ї.

12.Частіше показуйте дитині, як краще виконати завдання, не відволікаючись.

13.Обмежте гіперактивну дитину від довготривалих занять за комп’ютером.

14.Пам’ятайте, що перевтома сприяє зниженню самоконтролю і наростанню гіперактивності.

15.Частіше хваліть дитину. Поріг чутливості до негативних стимулів дуже низький, тому гіперактивні діти не сприймають зауважень і покарань, але чутливі до заохочень.

16.Складіть список обов’язків дитини і повісьте його на стіну.



ЯК ГОТУВАТИ ДОМАШНІ ЗАВДАННЯ

Пам’ятка для батьків

1.Пам’ятайте над виконанням усіх домашніх завдань учень першого класу повинен працю­вати не більше однієї години, другого класу — 1,5 години, третього й четвертого класів — до 2-х годин, п’ятого й шостого — до 2,5 години, сьомого класу — 3 години, а з восьмого по оди­надцятий — 4 години.

2.Привчайте дитину користуватися годинни­ком та не дозволяйте сидіти над виконанням домашнього завдання більше встановленого часу. Це негативно впливає на здоров’я та ро­зумовий розвиток.

3.Не примушуйте учня переписувати викона­не ним завдання декілька разів — це при­зводить до перевтоми, викликає небажання вчитися.

4.Не переймайтеся, якщо ваша дитина одержить за виконану роботу не таку оцінку, на яку ви очікували. По-перше, оцінка має виховну функцію, а по-друге, це не остання робота й не остання оцінка.

5.Дайте дитині можливість самостійно пізнати радість успіху в навчанні, знайти індивідуаль­ний підхід у розумовій праці.

   6.Перевіряйте виконані дітьми домашні завдан­ня, особливо на першому етапі навчання. Але вашими оцінками повинні бути «задоволе­ний» і «не задоволений». Можна додати слово «дуже». І будьте впевнені, що завтра ваша дитина намагатиметься зробити все, щоб ви були задоволені.

РЕАЛЬНІ НЕБЕЗПЕКИ ВІРТУАЛЬНОГО СВІТУ

СОЦІАЛЬНІ МЕРЕЖІ, САЙТИ ЗНАЙОМСТВ ТА ІНТЕРНЕТ-СПІЛКУВАННЯ

  Соціальні мережі сьогодні – найпопулярніші інтернет-ресурси. Відсутність сторінки у соціальній мережі вже швидше виняток. Їхню шалену популярність цілком можна пояснити – соціальні мережі стали чудовим і зручним засобом зв’язку і не тільки: тут можна отримати доступ до величезної колекції музики, фільмів, книжок, ігор, корисних і не дуже додатків; знайти групи за інтересами, прочитати свіжі новини і багато іншого. Таким чином, соціальні мережі сьогодні формують повноцінне віртуальне середовище проживання.

Здавалося б, що ж тут небезпечного для дітей?

Особливості онлайн-спілкування

  Річ у тім, що онлайн-спілкування суттєво відрізняється за своєю природою від «живого» спілкування. Тут геть інші норми й правила поведінки, інші етичні стандарти. Тут немає обміну «живою» енергією між співбесідниками, немає жестів і міміки (навряд чи хтось серйозно вважає, що смайлик може виразити ту саму гаму почуттів, що й людське обличчя), немає інтонації в голосі, немає, образно кажучи, флюїдів, атмосфери спілкування. У віртуальному спілкуванні не працює найважливіший механізм – емпатія, вроджена здатність відчувати те, що відчуває співбесідник, активно співпереживати.

    Агресивну антикультуру пропагує славнозвісний «тролінг» – навмисна хамовита, провокаційна, образлива поведінка в інтернет-дискусії. Мета троля – довести співбесідника до сказу, розпалювання чвар, провокування взаємних образ тощо. Бути тролем у певному інтернет середовищі вважають почесним. Віртуальна анонімність викликає ефект «онлайн-розгальмування» – люди дозволяють собі в інтернеті таку поведінку, такі висловлювання, які ніколи б не дозволили в реальному світі.

Знайомства

  Знайомляться сьогодні не тільки на спеціальних сайтах, а й у соціальних мережах. До речі, кілька слів про сайти знайомств. Наше тверде переконання – дітям там робити нічого, про що самі сайти чесно попереджають. Величезна кількість реклами послуг повій, педофіли, божевільні збоченці – ось що потужним потоком поллється на підлітка. За даними певних досліджень, половина дітей постійно знайомляться в інтернеті з новими людьми. 40% зізнаються, що зустрічалися з інтернет-знайомими у житті. Однак серед цих знайомих може опинитися хто завгодно – від однолітка, який має схожі захоплення, до педофіла. Довірливістю дитини цілком може скористатися шахрай. Знайомства в інтернеті, очевидно, відносяться до тих речей, які батьки просто зобов’язані контролювати заради безпеки дитини, у тому числі й фізичної.

Особисті дані

  Багато дітей викладають у вільному доступі свої особисті дані – телефон, номер школи, адресу проживання, місця, де полюбляють бувати, особисті фотографії тощо. Цим цілком можуть скористатися зловмисники. Наскільки це небезпечно – вирішувати вам. Ми тільки звертаємо вашу увагу на цю проблему.

Викривлена соціалізація

  Основна небезпека соціальних мереж полягає, на диво, у недосконалості реального світу. За умов, коли секції і гуртки для дітей або зникли, або стали недоступними незаможним батькам, дітям гостро бракує соціалізації. Не формуються життєво необхідні навички праці у колективі, спільної творчості, підлітки не вчаться добровільно брати на себе відповідальність. Цю прогалину заповнює інтернет-соціалізація. Але прищеплює вона у більшості випадків украй потворні соціальні навички. Якщо підліток більше спілкується в інтернеті, ніж «наживо», то він неминуче опановуватиме норми саме онлайн-спілкування й обов’язково застосовуватиме ці норми у житті. Картина, коли підліток пишається не власними успіхами у навчанні чи секції, а тим, що він успішний троль – страшна, зловісна картина.



ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ІНТЕРНЕТ - ЗАЛЕЖНОСТІ



АДАПТАЦІЯ ПЕРШОКЛАСНИКІВ



ПЛИВ КОМП'ЮТЕРА НА СТАН ЗДОРОВ'Я ЛЮДИНИ

ЗДІБНОСТІ ДИТИНИ



Обережно гра "Червона сова"

В очікуванні

До ЗИМОВИХ КАНІКУЛ

залишилось

.

.

Календар

«  Грудень 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31

Пошук

Друзі сайту







Погода

Погода в Україні

Національна дитяча лінія

Місце знаходження

Наверх
Автор сайту: Муравинець Вадим Сергійович © 2018
Безкоштовний хостинг uCoz